Тексти

«Служу злочинному режиму!»: наука у Третьому рейху
У 2015 році в архівах Товариства Макса Планка, однієї з провідних наукових організацій Німеччини та світу, виявили зразки людського мозку, отримані злочинним шляхом у 40-х роках минулого століття. 2020 року стало відомо, як Кільський інститут світової економіки допомагав вермахту у захопленні Європи, а 2022-го Університет ім. Гумбольдта опублікував дослідження про те, як у його стінах вчені планували військові злочини. Чому сьогодні, через 80 років після закінчення Другої світової війни і падіння режиму націонал-соціалістів, що її розв’язав, німецька наука, як і раніше, відкриває страшні сторінки свого минулого? Чи можна стати співучасником злочину, не вбиваючи, а лише оптимізуючи військову економіку, заохочуючи хибну науку, штампуючи ангажовані дослідження, заявляючи при цьому, що наука поза політикою? Про це у матеріалі кандидата економічних наук, германістки Наталії Супян.
«Ізраїль створювався не для того, щоб євреї бігали бомбосховищами». Як війна перевернула мирне життя ізраїльтян
«Важливі історії» опублікували текст головного редактора T-invariant Ольги Орлової про тому, як ізраїльтяни залишилися віч-на-віч з війною. Третина студентів на фронті, дрібний бізнес на межі краху, волонтери рятують фермерів.
Замість водосховища — токсичний пил війни. Що буде на місці Каховської ГЕС?
У ніч на 6 червня було підірвано греблю Каховського водосховища. Що буде з екосистемами, з тваринами, рослинами та людьми, які роками жили на берегах водосховища? T-invariant звернувся за коментарями до експертів робочої групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC): еколога Євгена Симонова з австралійського університету Нового Південного Уельсу та Олексія Василюка, керівника Української природоохоронної групи.
Ксенія Мінакова: «Під час війни я зрозуміла, що я науковий націоналіст»
З лютого 2022 року в Україні внаслідок бойових дій було зруйновано понад 90 дослідницьких інститутів та понад 60 університетів. Частина яких не підлягає відновленню. Їх доведеться відбудовувати наново. Як, наприклад, фізичні лабораторії НТУ «Харківський політехнічний інститут», де працює кандидат фізико-математичних наук, доцент Ксенія Мінакова.